- виклопотати
- -очу, -очеш, док., перех., виклопо́тувати, -ую, -уєш, недок.Діставати, одержувати що-небудь внаслідок клопотання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виклопотати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виєднати — аю, аєш, док., діал. Виклопотати … Український тлумачний словник
виклопотаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виклопотати … Український тлумачний словник
виклопотання — я, с. Дія за знач. виклопотати … Український тлумачний словник
виклопотувати — див. виклопотати … Український тлумачний словник
дістати — I = діставати (що, рідше кого чого стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь / чимсь), добути, добувати, здобути, здобувати, роздобути, роздобувати, у[в]зяти, брати, добутися, добуватися (чого), запопасти, запопадати, прихопити … Словник синонімів української мови